Федеративна республіка Німеччини

Площа 357 тис км²

Населення 81,1 млн осіб

Столиця – Берлін (4 млн осіб)

Територія і суспільно-географічне положення

Офіційна назва країни – Федеративна Республіка Німеччина (ФРН).

Межує з 9 державами – Данія, Нідерланджи, Бельгія, Люксембург, Франція, Швейцарія, Австрія ,чехія, Польща.

Загальна довжина кордонів 3621 км, берегової смуги – 800 км.

Член ЄС, ООН, НАТО, МВФ, МБРР, ВОТ.

Державний устрій

ФРН с парламентською республікою. Головою держави є федеральний президент (бундеспрезидент), він обирається парламентом на 5 років (Йоахім Гаук із 2012 р.). Владу президента обмежено, більше повноважень має віцеканцлер (бундесканцлер)— Ангела Меркель (з 2005 р.). Федеральний канцлер є головою Уряду ФРН.

Законодавча влада в країні належить двопалатному парламенту: верхня палата - Бундесрат (69 - представників від 16 земель, кожна земля має мінімум три, проте не більше 6 голосів у залежності від чисельності населення) та нижня - Бундестаг (622 депутата, які обираються на 4- роки прямим голосуванням.

За устроєм Німеччина є федеративною республікою; у її складі виділяють 16 земель: Берлін, Бремен; Гамбург, Баден-Вюртемберг, Баварія, Бранденбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія; Саксонія, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Рейланд-Пфальц, Саар, Саксонія-Ангальт, Шлезвіг-Гольштейн, Тюрингія. В адміністративно-територіальному відношенні землі  діляться на 438 округів (регірунгсбецирки), які в свою чергу діляться на райони (крайзи) та міста позарайонного підпорядкування, найнижча одиниця — общини (гемайнде).

Природні умови та ресурси

Рельєф. Поверхня ФРН поступово підвищується з півночі на південь. Три сходинки рельєфу - низовина, пояс середньовисотних гір та альпійські високогір’я - зумовлюють основні відмноості у природних умовах країни і відповідно, у характері господарства: На півночі - Північно-Німецька низовина, рельєф якої  сформувався під виливом морських трансгресій та зледенінь. Середньонімецькі гори (Рейнські Сланцеві, Шварцвальд, Тюрингський Ліс Гарц, Рудні гори), що утворилися в період герцинської складчасті, на даний час є сильно зруйнованими, загалом ця область не створює великих труднощів для  сільськогосподарського та транспортного освоєння. На південь від гірського, поясу із заходу на схід простягнулася широка долина верхнього Дунаю, а південніше розміщене перед альпійське Баварське плато. На крайньому півдні уздовж кордонів піднімаються Альпи. В їх, середній частині (Баварські Альпи) знаходиться найвища точка країни - гора Цугшпіце (2963 м).

Кліматичні та грунтові ресурси Положення ФРН у, центрі Європи визначає основні риси її клімату — помірного, що  переходить від типового морського на північному заході, де відчувається сильний вплив Атлантики, ще більш континентального на південному сході. Проте ці відмінності  несуттєві, середня температура січня коливається від +2 до -5ºС, а середня температура липня становить +16...20º С. Вище вона піднімаєтесь лише в захищених горами долинах, де вирощують теплолюбові культури — тютюн й виноград. Середньорічна кількість опадів  на, території ФРН складає 600-700 мм.

Найпоширенішими типами грунтів на території ФРН є підзолисті  та бурі лісові. Підвищеною родючістю відрізняються алювіальні ґрунти річкових долин та чорноземовидні лесовидні грунти, що поширені у передгір’ях середньовисотних гір та на Баварському плоскогір'ї.

Мінеральні ресурси. Серед країн Західної Європи ФРН виділяється запасами паливних ресурсів. Родовища кам’яного та бурого вугілля приурочені до середньовисотних гір, а нафти і газу до Північно-Німецької низовини. Основні родовища кам’яного вугілля знаходяться у Рурському (близько 80%), Саарському та Ахенському басейнах. На сьогодні доведені запаси вугілля країни складають близько 41 млрд. т. Більше 60% вугілля - це високоякісне коксівне. Запаси бурого вугілля знаходяться у східній Німеччині (Лаузицький та Середньонімецький басейни), у західній Німеччині виділяється Нижньорейнський басейн, розміщений на захід від Кельна.

Що стосується нафти та газу, то ФРН не забезпечена такими важливими сучасними видами палива. Доведені запаси нафти незначні і становлять 40 млн. т. і продуктивність наявних свердловин невелика. На території ФРН родовища нафти та газу розміщені, головним чином, у Центральноєвропейському, а також в Передальпійському та Рейнському нафтогазоносних басейнах. Важливе значення мають родовища природного газу (доведені запаси 60 млрд. м³) на півночі країни.

Запаси залізних руд значні (найбільше Зальцгіттерське родовище), проте якість їх невисока. Також ФРН не багата і кольоровими металами. Є родовища свинцево-цинкових руд, проте господарське значення мають лише поклади у Західному Гарці. В межах Північно-Німецької низовини знаходяться значні запаси кам’яної солі, вони зосереджені переважно в районах Ганновера, в південних та північно-східних передгір’ях Гарцу. Є запаси солей калію та магнію. Великі ресурси сировини для виробництва будівельних матеріалів, глин для керамічної та пісків для скляної промисловості.

Водні ресурси. У ФРН - густа розгалужена мережа повноводних річок, що належать, головним чином, до басейну Північного моря. Розрізняють шість найбільших річкових водозбірних басейнів країни: Рейну, Дунаю, Ельби, Одеру, Везеру і Емсу. П'ять з цих річок стікають до Північного та Балтійського морів, одна (Дунай) впадає до Чорного моря. Річка Рейн - найбільша річка Німеччини - бере початок у верхів’ях Альп і має довжину 865 кілометрів (являючись на деяких ділянках кордоном країни), протікає на південному заході і заході країни. Її основні притоки - Неккар, Майн, Мозель і Рур. Стік багатьох річок регулюється водосховищами. Більшість річок узимку не замерзає. Багато з них судноплавні і з'єднані каналами (Рейн - Майн - Дунай, Середньонімецький)

Постачання населення питною водою на 90% забезпечується використанням підземних вод. У Середньогерманських горах багато лікувальних джерел, поблизу яких розміщені відомі курорти (Баден-Баден в Шварцвальді та інші).

Природні озера країни — переважно льодовикового походження, тому найбільше великих озер в Альпах і Мекленбурзі. Найбільше озеро, що повністю лежить на німецькій території, - озеро Мюріц, складова частин Мекленбурського озерного краю. Загалом, найбільшим озером вважається озеро Констанц (Боденське), що на кордоні з Австрією і Швейцарією, має площу 536 км² та глибину 254 м. Озеро замерзає лише під час дуже суворих зим, є судноплавним, діє паромна переправа, острів на озері Райхенау є пам’яткою Всесвітньої спадщини. До інших озер льодовикового походження відносяться Хім, Штарнбергер-Зі, Аммер.

Лісові ресурси. Близько 30% території країни вкрито лісами, здебільшого окультуреними. Переважають посаджені ліси з монокультурами хвойних порід (на півночі - сосна, у центрі і на півдні - ялина). Природні ліси з перевагою широколистяних порід збереглися переважно в горах (найбільш залісені гірські райони Рейнської області).

 Рекреаційні ресурси. ФРН приділяє значну увагу охороні природи, тут знаходиться більше тисячі заповідників та десятки національних парків. Найвідомішими з парків є «Баварський Ліс», Мюріц, Гарц, Ейфель, Саксонська Швейцарія. Заповідники: Центральний та Північний Шварцвальд, Саар- Хунсрюк, Узедом та багато інших. Приваблює іноземних гостей бальнеологічний курорт Баден-Баден, що визнаний літньою столицею Європи. У ФРН є багато гірськолижних курортів: Оверберстдорф, Берхтесгаден, Гарміш-Партенкірхен. Крім того, майже усі міста країни репрезентують чудові архітектурні ансамблі, музеї, галереї різних історичних епох (Берлін, Лейпціг, Дрезден, Кельн, Бонн).

Населення

Чисельність. Після об’єднання Німеччини в кінці 1990 р. населення країни складало 79,7 млн. осіб. Потім воно зростало, окрім 1998 р., і в 2002 р. досягло свого максимуму - 82,5 млн. осіб. Після 2002 р. спостерігається тенденція до зниження чисельності населення країни. На 01.01.2013 р. кількість населення ФРН становила 81,1 млн. осіб. Скорочення кількості населення за останній рік виявилося меншим, ніж у попередні роки, за рахунок збільшення притоку мігрантів

Демографічна ситуація. За коефіцієнтом народжуваності 8,37‰ ФРН відноситься до країн із низькою народжуваністю. Середній вік жінок, що народили вперше, складає близько 29 років, і на кожну жінку припадає в середньому всього 1,42 дитини. Причини такої ситуації можна шукати і в європейській системі освіти (навчання закінчують у віці 25-26 років), так і в досить розповсюдженій жіночій емансипації та націленості на кар’єрне зростання. Коефіцієнт смертності відповідно складає 11,17‰, рівень дитячої смертності 3,48‰. Природне зменшення складає -2,8‰, що свідчить про початок процесу старіння нації. Середня тривалість життя чоловіків складає 78 р., жінок - 82,7 років. Що до вікової структури населення, то спостерігається тенденція до зростання кількості літніх людей. У порівнянні з сьогоднішнім показником 20,9%, частка осіб похилого віку у 2030 р. складатиме 30%. Частка ж дітей на сьогодні становить 13,1%. За прогнозами у 2050 р. вік кожного третього городянина буде перевищувати 60 років. У ФРН проводиться демографічна політика щодо збільшення народжуваності (виплата дитячої допомоги). Крім того, важливим демографічним фактором, що компенсує низьку народжуваність, у країні залишається значний приток мігрантів. Проте подальше зростання імміграції ще більше загострить проблеми інтеграції іноземців та може викликати соціальну напругу в країні. Збільшується кількість мігрантів із Китаю, Індії, Росії, Ізраїлю, Бразилії, ПАР тощо. Водночас самі німці мігрують в Австралію та Канаду.

Національний та релігійний склад населення. Переважна більшість населення ФРН - німці (92%), другою за кількістю національністю є турки, їх кількість становить 1,8 млн. осіб. Також на території ФРН проживають лужицькі серби, датчани, італійці, греки, поляки та ін. Офіційною мовою є німецька, яка має близько 10 основних та 50 локальних діалектів. До визнаних мов у ФРН також належать датська, фризька, лужицька, і в якості регіональної мови - нижньосаксонська.

Більшість німців є християнами, при цьому католики складають 32,4%, лютерани —32%, православні 1,14%. Невелика кількість віруючих належить до нових течій — баптисти, методисти, Новоапостольська церква та ін. Велику частку віруючих складають мусульмани (5,3%), також є Свідки Ієгови, іудеї.

Розміщення населення. Середня густота населення ФРН складає 230 осіб/ км². За цим показником країна відноситься до найбільш густозаселених у Європі. На території населення розміщено нерівномірно, районами найбільшої концентрації є Берлін (більше 4 млн. осіб), промислові області Рейну і Руру (тут щільність складає до 5,5 тис. осіб/км²); З усіх земель найбільшу щільність населення мають Північний Рейн - Вестфалія 521 особа накм², в Саар - 415.

ФРН є високоурбанізованою країною, в містах проживає майже 74% населення країни. Міст, що мають чисельність більше 1 млн., небагато, це Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн  Більшість міст є ядрами великих агломерацій. Найбільша з них Рейн-Рурська (11 млн. осіб) із містами Дуйсбург, Ессен, Дортмунд, Кельн, Бонн та ін. Рейнсько-Майнська агломерація (2,5 млн. осіб) охоплює Франкфурт, Вісбаден і Майнц. Рейнська-Неккарська (2 млн. осіб) з містами Мангейм та Людвігсхафен, також Штутгардська, Берлінська, Франкфуртська.

         Трудові ресурси. Загальна кількість працюючого населення ФРН складає 43,9

млн. осіб, із яких в промисловості працює 24,6%,  у сільському господарстві - 1,6% і у сфері послуг близько 73,8%. Рівень безробіття станом на 2012 р. складав 5,5%.

Загальна характеристика господарського комплексу ФРН

Місце ФРН у світовому господарстві. Економіка ФРН є найпотужнішою в Європі. У 2011 р. вона зайняла четверту позицію в рейтингу країн світу за обсягом ВНП, який становив 3,3 трлн. дол., на душу населення цей показник - 44,0 тис. дол. ФРН є постіндустріальною країною, де основу економіки складають послуги (від 70 до 78% у різні роки).

При обмежених сировинних ресурсах економіка ФРН великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентоздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості. Протягом останнього десятиріччя відзначається неухильне зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни.

Переваги німецької економіки полягають у її масштабах, низькій інфляції (2,5%), наявності кваліфікованої робочої сили

Найрозвинутішими галузями господарського комплексу країни є автомобілебудування, важка промисловість, електроніка та хімічна промисловість, саме вони мають високий рівень монополізації. Серед провідних компаній ФРН, згідно з рейтингом 2011 p., слід назвати «Daimler AG», «BMW», «Volkswagen AG», «Bosch», «Siemens», «Audi», «Adidas», «Henkel Group», «BASF», «Bayer AG» тощо. Проте в німецькій економіці є і слабкі сторони: занижена оцінка витрат на модернізацію Східної Німеччини, високі соціальні витрати дефіцит фахівців, особливо в галузі високих технологій, старіння населення, конкуренція з боку нових індустріальних країн Азії

Промисловість. Паливно-енергетичний комплекс. Кам’яновугільна промисловість, яка в минулому складала основу енергетики, починаючи з 50-х років знаходиться в стані глибокої кризи через неконкурентоспроможність, оскільки на світовому ринку вугілля дешевше ніж німецьке. Число діючих шахт неухильно скорочується. В Ахейському басейні видобуток припинений. Загальний видобуток вугілля в 2011 р. становив лише 189 млн. т., що перетворило ФРН із його експортера на імпортера. Велика кількість вугілля на сьогодні завозиться з Колумбії, Польщі, ПАР. Відносно стабільно розвивається буровугільна промисловість. ФРН займає провідне місце в світі за видобутком бурого вугілля. В цілому по ФРН частка вугілля як первинного енергоресурсу у виробництві електроенергії складає більше причому ця частка більша у східних землях.

Нафту ФРН імпортує з Алжиру, Саудівської Аравії, Лівії та ін. Власний видобуток становить всього 7,5 млн.т. Традиційним центром нафтопереробки є Гамбург, також нові центри виникли в Баварії та Рейнсько-Рурському районі. Що стосується газу, то ФРН забезпечує свої потреби лише на четверту частину, близько 95% природного газу ФРН видобувається у Нижній Саксонії (родовища Хемсбувде, Ботерсен та Волкерсен). У 2000-2011 pp. рівень власного видобутку газу знизився майже вдвічі і склав менше 12 млрд. м³. У 2011 р. країна була змушена імпортувати 84 млрд. м³ природного газу, переважно з Росії, Норвегії та Нідерландів.

Виробництво електроенергії становить 614,5 млрд. кВт /год., із них 60% виробляється на ТЕС, 30% на АЕС та 4% на ГЕС. Загальна потужність АЕС становить 22,3 млн. кВт (20 енергоблоків), розташовані вони переважно на узбережжі або біля великих рік. ГЕС відіграють помітну роль в енергопостачанні лише на півдні, де зосереджені основні гідроенергоресурси. ФРН приділяє значну увагу розвитку вітрової енергетики, за загальною потужністю ВЕС країна вийшла на перше місце, випередивши США (15 тис. МВт).

Металургійний комплекс. Чорна металургія на даний час вже не є провідною галуззю промисловості, її конкурентоспроможність не витримує міжнародних стандартів. Сьогодні ця галузь базується на імпортній сировині, що й зумовило розміщення головних металургійних центрів у морських портах. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам’яновугільного басейну, Саарбрюкен, Бремен, Франкфурт-на-Майні, Зальцгіттер, Оснабрюк. Головною компанією, що контролює виплавку сталі в країні, є «Thyssen Krupp AG»,_; яка займає 18 місце в світовому рейтингу сталеплавильних ТНК і виплавляє близько 16 млн. т. сталі. Загальне виробництво сталі ФРН у 2012 р. становило майже 42,7 млн.т

Кольорова металургія ФРН базується на імпортній первинній сировині та на власному та імпортному металобрухті. Більшість центрів галузі розміщені на узбережжі, серед них слід назвати Галле, Райнфельден, Гамбург, Рурський промисловий район. Виплавка чорнової міді майже повністю зосереджена в Гамбурзі та Люнені, рафінованої - в Оснабрюку, Любеку, Хетштедте.

Машинобудування є найрозвинутішою галуззю промисловістю ФРН. У 2011 р. на 6 тис. машинобудівних підприємствах працювало близько 1 млн. працівників. Ця галузь промисловості є експортноорієнтованою, близько 73% машин та обладнання направляється на експорт, що виводить ФРН у світові лідери.

Найбільш конкурентоспроможною галуззю є автомобілебудування, у цій галузі працює більше 70 тис. осіб. У 2012 р. автовиробниками ФРН було випущено 5,4 млн. автомобілі.  Виробництво автомобілів у країні контролюється компаніями: «Volkswagen AG» (Вольфсбург, Ганновер, Зальцгіттгр), «Audi», «BMW» (Мюнхен, Регенсбург, Ландсгут), «Daimler AG» (Штутгарт, Бремен), «Porsche» (Шутгарт) та «Opel AG» (Рассельхайм). У 2011 р. ФРН святкувала 125-річчя автомобілебудування, саме в 1886 р. винахідник Карл Бенц створив трьохколісний екіпаж, що працював на бензині, та запатентував свій винахід. Таким чином земля Баден - Вюртемберг по праву вважається колискою автомобілебудування.

ФРН має розвинуту електротехнічну промисловість, поступаючись лише США та Японії. Традиційними районами цієї галузі є південний захід та південь. Тут розташовані штаб-квартири таких концернів, як «Siemens AG», «Telefunken»,. «Bosch». Потужними центрами електротехніки та електроніки є Мюнхен, Нюрнберг, Ерланген, Штутгарт, Франкфурт-на-Майні.

У ФРН розвинута авіаційно-космічна промисловість. Найбільшими концернами є «Daimler Chrysler Aerospace» та «Airbus Industris», вони спеціалізуються на випуску військових та цивільних літаків, основними центрами є Мюнхен та Бремен. ФРН бере участь у європейській співпраці між промисловими підприємствами в межах програми «Airbus» разом із Францією, Великобританією та Іспанією.

На узбережжі Балтійського та Північного морів розвивається суднобудування. Основними центрами є Гамбург, Бремен, Росток, Кіль, Любек.

Хімічна промисловість також є галуззю спеціалізації ФРН. Головним районом хімії є Рейнсько-Вестфальський, де виробляється 2/5 усієї продукції галузі. Район зберігає провідну роль у виробництві як продуктів основної хімії, так і продуктів тонкого органічного синтезу. Важливі центри  Леверкузен із штаб-квартирою та найбільшим заводом концерну «Bayer», Кельн, Весселінг, Дормаген, Марль, Крефельд. Райони високої концентрації хімічної промисловості виникли також в агломерації Рейн-Майн із головним центром Франкфурт-на-Майні (концерн «Hoechst AG»), у Верхньому Рейні з центром Людвігсхафен (концерн «BASF»), на Нижній Ельбі.

Легка промисловість, як і інші галузі промисловості ФРН, розвинута, хоча останнім часом значно скоротився ринок збуту, тому темпи зростання значно сповільнилися. Країна змушена завозити тканини та взуття у великій кількості. Продукція старих текстильних районів та центрів навколо Руру (Крефельд, Бергешіс Ланд, Мюнстерланд) та на півдні (Аугсбург та північний схід Баварії) опинилися під тиском масового виробництва тканин із синтетичних волокон. Основними центрами легкої промисловості є міста заходу ФРН, Рурський промисловий район, південь ФРН та Берлін.

Харчова промисловість. Серед галузей спеціалізації країни виділяються пивоваріння та виноробство. Загальновідомо, що майже 40% усіх пивоварів світу працюють у ФРН. Великих концернів із виробництва пива в країні немає. На півночі та північному заході ФРН пивоварні виробляють лише один сорт пива. На річці Рейн знаходиться справжнє «Пивне царство», а найбільшими пивним містами є Дортмунд, Дюсельдорф. У Баварії більшість пивоварень знаходиться в її північно-східному районі.

Іншою важливою підгалуззю є виноробство, яке розвинуто переважно на південному заході країни, вздовж річки Рейн та її приток. Приблизно 60% німецького виробництва вина розміщено на території землі Рейнланд — Пфальц, на території якої розташовані 6 з 13 виноробних областей. Загальне виробництво вина в ФРН становить близько 9 млн. гектолітрів щорічно, або 1,2 млрд. пляшок, що ставить країну на 8 місце в світі серед виробників вина. Також ФРН славиться своїми мінеральними водами, молоком, фруктами та овочами, м’ясом та сигаретами.

Сільське господарство. Сільське господарство ФРН є високопродуктивним. Близько 70% товарної продукції сільського господарства дає тваринництво, потребам якого підпорядковується рослинництво. Площі під кормовими культурами значно більші, ніж під продовольчими. ФРН є країною переважно дрібних сімейних ферм. Найбільші за розмірами господарства розміщені переважно в Шлезвіг-Гольштейні та на сході Нижньої Саксонії. Невеликі ферми розміщені в Центральній та Південній Німеччині.

У районах із високим ступенем родючості грунтів головними культурами є пшениця, ячмінь, кукурудза та цукровий буряк. Більш бідні грунти Північно- Німецької низовини та середньовисотних гір традиційно використовуються під посіви жита, вівса, картоплі та природних кормових культур. Із загального виробництва зерна в ЄС на ФРН припадає, трохи більше 1/5, але виділяється вона головним чином виробництвом жита (3/4 зборів, вівса (близько 2/5) та ячменю (1/4). Із районами посівів пшениці співпадає і більшість наділів цукрового буряку. Деякі сорти ячменю вирощуються спеціально для використання при виробництві пива, яке вважається в ФРН національним напоєм. У Баварії також розмішений найбільший в світі ареал хмелярства Халлертау.

Велике значення має вирощування кормових коренеплодів (цукрового буряку), кукурудзи на зелений корм, люцерни, конюшини та інших кормових трав. Із олійних культур найбільше значення має рапс, посіви якого більш ні у 10 разів перевищують посіви соняшника. Теплий клімат річкових долин, низовин південно-західної ФРН сприяє вирощуванню таких культур, як тютюн та овочі. Фруктові насадження особливо характерні для гірських схилів. Південної Німеччини, низовин Ельби під Гамбургом. Виноградарство. За товарною продукцією випереджає овочівництво та плодівництво разом узяті. Виноградники розміщені переважно в долинах Рейна, Мозеля та інших річок південної Німеччини, а також у долині Ельби під Дрезденом.

Тваринництво. Скотарство є провідною галуззю тваринництва, воно дає більше 2/5 всієї товарної продукції сільського господарства, причому основна частина припадає на молоко (1/4). Скотарство молочно-м’ясного напрямку найбільш характерне для добре зволожених приморських, альпійських та передальпійських районів, багатих  на луки та пасовища, а також для периферії міських агломерацій (поголів’я ВРХ - 12,5 млн.). Друге місце за значенням займає свинарство, яке розвинене повсюдно, але особливо в районах, близьких до портів ввезення імпортних кормів, вирощування цукрового буряку, картоплі та кормових коренеплодів; загальне поголів’я становить 27,4 млн. голів. Поголів’я овець становить 1,6 млн.

За обсягом сільськогосподарського виробництва, виробництва зерна та продукції тваринництва ФРН у Європі поступається лише Франції.

Транспорт. Оскільки ФРН розміщена в центрі Європи, її густа транспортна мережа не лише обслуговує потреби самої країни, а й забезпечує зв’язок із сусідами. У вантажо- та пасажирообороті провідну роль відіграє автомобільний транспорт. Загальна протяжність автодоріг становить 644,5 тис. км. Держава приділяє значну увагу розвитку мережі автодоріг високого класу - автобанів, загальна протяжність яких уже перевищила майже 13 тис. км.

Загальна протяжність залізничних доріг майже 42 тис. км, із яких 48% є електрифікованими. Важливим нововведенням для залізничного транспорту ФРН стало широке використання швидкісних пасажирських потягів типу «Інтер-Сіті-Експрес», що рухаються зі швидкістю до 280 км/год між великими містами без зупинок.

Важливе значення для ФРН має водний транспорт. Рейн є головною водною транспортною артерією країни, що вирізняєтся спокійною течією. Він є судноплавним до Рейнфельдена, північніше Базеля. На Рейні знаходяться великі порти: Дуйсбург (найбільший річковий комплекс із вантажооборотом 40-55 млн. т. на рік), Кельн, Карлсруе, Людвігсхафен, Мангейм. Також судноплавними є Мозель та Неккар. Загальна протяжність внутрішніх водних шляхів на території ФРН - близько 7,5 тис. км. Густота їх більша в Східній ФРН, проте пропускна спроможність більша в Західній. Важливе значення мають канали - Середньонімецький, Дортмунд-Емс, Ельбський, Рейн - Майн - Дунай, Кільський.

Морський флот ФРН за загальним тоннажем знаходиться в світі в третій десятці, проте за тоннажем контейнеровозних суден поступається лише США, Панамі та Тайваню. Сумарний вантажооборот німецьких портів складає 200 млн. т. на рік. Найбільшим портом є Гамбург із річним вантажооборотом в 65- 80 млн. т. на рік. Головним нафтовим портом є Вільгельмсхафен, серед інших слід назвати Бремен із аванпортом Бременхафен, Емден та Росток. Паромні мережі з’єднують балтійські порти Путтгарден (під Любеком) та Варнемюнде (Росток) із датським островом Зелендія, а порт Засніц на Рюгені - з Південною Швецією.

Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у зовнішніх перевезеннях. Із 541 аеропорту та злітно-посадочних смуг найбільше значення мають Франкфурт-на Майні, Дюссельдорф, Мюнхен, Гамбург та Берлін. Провідна авіаційна компанія ФРН - «Lufthansa» перевозить майже 27 млн. пасажирів на рік, її повітряний флот має більше 220 найсучасніших літаків. У останні роки все більшого значення набуває трубопровідний транспорт: протяжність газопроводів становить 24,7 тис. км., нафтопроводів — 4,9 тис. км.

Зовнішньоекономічні зв’язки. ФРН займає провідні місця в світі за обсягами експорту та імпорту. Торговий баланс країни за підсумками 2012 р. був позитивним, вартість експорту становила 1,5 трлн. дол. (транспортні засоби, продукція машинобудування, хімія, товари широкого вжитку). Основними партнерами ФРН із експорту є Франція (10,2%), Великобританія (7%), Нідерланди (6,9%), США, Італія, Китай тощо. Імпорт становив 1,2 трлн, дол. (продовольство, текстиль, машини, верстати, хімія). Основним партнером із імпорту € Нідерланди^: (14%) також слід, назвати Францію, Китай, Бельгію, Італію, Росію.

Значне місце у зовнішніх зв’язках ФРН посідає діяльність на ринку капіталів. До країни традиційно інвестують капітал США (до 30% усіх інвестицій). Близько 20-25% промислової продукції країни виробляється на підприємствах за участю іноземного капіталу. Обсяг прямих іноземних інвестицій в 2013 р. становив 1,3 трлн. дол. Свої ж капітали ФРН направляє в країн ЄС та США (авіаракетобудувания, автомобілебудування, точні технології тощо).

Розвивається в країні міжнародний туризм, ФРН є третьою найбільш відвідуваною країною Європи (близько 55 млн. осіб). Найбільше  туристів прибуває з Нідерландів; США та Швейцарії.