Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

Площа - 244,5 тис. км²

Населення - 63,4 млн. осіб (станом на 2013 р.)

Столиця - Лондон (7,1 млн. осіб)

Територія і суспільно-географічне положення

Офіційна назва країни - Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Велика Британія розташована на Британських островах, відокремлених від материкової Європи Північним морем, протоками Па-де-Кале та Ла-Манш. До її складу входять Англія, Шотландія та Уельс (о. Велика Британія) та Північна Ірландія (північна частина о. Ірландія). Острів Мен, розташований в Ірландському морі, та Нормандські острови утворюють самостійні адміністративні одиниці кра­їни. Країна омивається Атлантичним океаном та його морями.

Загальна площа Великої Британії становить 244,8 тис. км² , площа суходолу —241,5 тис. км^²

На заході держава межує з Ірландією, що понад 700 років була колонією Великої Британії, її найближчі сусіди на материку — Франція та Бельгія. Велика Британія є членом ЄЄ, НАТО та інших інтеграційних об'єднань, що сприяє розвитку загальноєвропейського співробітництва. Велика Британія є центральною державою Співдружності — політичного та економічного об'єднання країн і територій, що раніше входили до Британської Імперії. До складу Співдружності входять 54 країни, серед них такі високорозвинені, як Канада, Австралія, Нова Зеландія.

Розташування Великої Британії на островах сприяє розвитку морського транспорту та виходу до міжнародних морських торговельних шляхів. Тунель, що прокладений у найвужчому місці протоки Ла-Манш, з'єднує Велику Британію з материком, що суттєво поліпшує її географічне положення.

Державний устрій

Велика Британія є конституційною парламентською монархією на чолі з королевою Єлизаветою ІІ, яка є головою держави, верховним головнокомандувачем збройних сил, головою адміністрації  та  світською головою офіційної церкви Англії. Законодавчий орган влади країни - парламент, що є одним із найдавніших в Європі та складається із двох палат: Палата общин (650 депутатів), яких обирає народ на 5 років, та Палата лордів (788 перів), що формується переважно на спадковій основі.

Голова виконавчої влади -  прем’єр-міністр Девід Кемерон (з 1 травня

2010 р.). Особливістю конституційного ладу Великої Британії є відсутність будь-якого документу, який можна було б назвати основним законом країни. Відносини між народом та владою регулюється законодавчими актами, конституційними конвенціями та неписаними законами і традиціями.

Серед різноманіття  політичних партій Великобританії «провідна, роль належить двом найбільшим партіям. Це - консерватори (торі) і лейбористи (віги). Консерватори відображають інтереси земельної аристократії і частини великої буржуазії. Ліберали користуються підтримкою буржуазії і значної частини робітничого класу.

За адміністративно - територіальним устроєм Велика Британія є унітарною, складається з 4-щх історичних провінцій: Англія (39 графств, 6 метрополітенських графств та Великий Лондон), Уельсу (22 унітарних утворення: 9 графств, 3 міста та 10 міст-графств), Шотландії (12 областей: 9 округів та 3 основних територій) та Північної Ірландії (26 округів).

Велика Британія має залежні території: Гібралтар, Ангілья, Бермуди, Британські Віргінські острови, Кайманові о-ви, о. Монтсеррат, Теркс і Кайкос, о; Св. Олени, о. Піткерн, архіпелаг Чагос тощо.

Природні ресурси ресурси

Рельєф. На Півночі та заході країни переважає гірський рельєфі який представлений Північно- та Південно- Шотландським нагір’ям, із найвищою точкою країни г. Бен-Невіс (1343 м) (Грампіанські гори), на півночі Англії Пенінські на північному заході Кемберлендські гори, на заході Уельсу - Кембрійські гори. Тоді як південь та південний схід є рівнинними територіями. Найбільш плоскою низовиною є Фенленд (- 4 м), яка розкинулася поблизу протоки Уош. Загалом рельєф країни не створює труднощів для господарського освоєння території. Найщільніше азселені й інтенсивно  освоюються території на південному сході Англії.

Кліматичні та грунтові ресурси. Клімат країни є помірно морським та вологим, його формують атлантичні циклони. Більша частина опадів випадає на заході, особливо на західних схилах гір і нагір'їв (у середньому: 2000 - 3000 мм на рік). Найменш волога частина країни - південний схід (у середньому 625 мм опадів щороку). У Великій Британії переважають опади у вигляді дощів, лише на півночі в горах протягом 1—2 місяців випадає  сніг. Середня температура січня коливається від +7°С на п-ові Корнуолл до +3,5°С у Східній  Англії, однак бувають і морози до -15°...18°С. Літо в країні прохолодне, середня температура липня становить + 16°С, а в районі Лондона — +11°.. +13°С.

У Великій Британії найпоширеніші підзолисті, бурі лісові ґрунти, а на вапняках зустрічаються карбонатні. Загалом ґрунти країни окультурені та дають високі врожаї.

Мінеральні ресурси. З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення у Великій Британії мають паливні ресурси. Кам'яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII —в початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всіх території та водних шляхів. Доведені запаси кам’яного вугілля країни становлять близько 200 мли. т. У 70-х роках XX ст.р коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, були відкриті великі поклади нафти і природного газу в шельфі Північного моря. В його надрах доведені запаси нафти становлять 400 млн. т. і 200 млрд. м³ газу. Найбільшими родовищами нафти є Фортіс, Брент, Найніан, Бре, Пайпер; газу - Леман-Бенк, Х’юетт, Вайкінг.

За винятком палива, країна  небагата на іншу мінеральну сировину. Достовірні запаси залізних руд становлять близько 2,7 млрд. т., зосереджені вони переважно в Східному Мідленді (60% всіх запасів). Найбільші родовища розташовані в районі Сканторпа, в Камберленді та Нортгемптоншир і - родовища Міллом, Егремонт, Бекермет, Корбі, Нортгемптон. На даний час видобуток бідних залізних руд майже припинено через нерентабельність.

За підтвердженими запасами олов'яних руд Велика Британія займає 5-е місце в Західній Європі. Найбільші родовища: Саут-Крофті, Маунт-Уеллінгтон, Джівор. Запаси свинцевих і цинкових руд у країні обмежені. Малі родовища бідних поліметалічних гідротермальних руд (Камберленд, Дербішир, Корнуолл та ін.) практично вичерпані. Родовища руд міді (Корнуолл, Девон) вичерпані, розробляються відвали. У Північному Уельсі є значні Поклади бідних (0,3% ) мідно-порфірових руд. За запасами флюориту Велика Британія займає 5-е місце в Західній Європі. Серед нерудних корисних копалин країна багата на каолін. Найбільші каолінові родовища - Сент-Остелл і Лі-Мур.

Водні ресурси. Велика Британія багата водними ресурсами. Практично по всій території країни, окрім деяких південно-східіних районів, кількість опадів перевищує випаровування, через що розвинута густа мережа повноводних річок. Найбільшими річками є Северн (352 км), Темза (346 км), Тренд, Мерсей тощо. Невисокі вододіли дали змогу з’єднати їх каналами, внаслідок чого утворилася густа мережа водних шляхів. Нині ці канали використовуються з рекреаційною метою. Гори багаті на озера, здебільшого льодовикового і тектоніко-льодовикового походження, найбільші з яких Лох-Ней, Лох-Ломонд і Лох-Нес. Підземні води з давніх часів були основним джерелом води для населення низинної частини Англії. Найбільший підземний басейн (майже 30 тис. км²) розташований під крейдовими вапняками на південному сході Англії.

Лісові ресурси. Рослинність Великої Британії досить бідна, ліси займають лише 9% території країни. Представлені переважно широколистяні ліси (дуб, в’яз, граб, бук, ясен), лише у Шотландії зустрічається хвойні породи (ялина, сосна, модрина).

Рекреаційні ресурси. Численні озера Шотландії дуже мальовничі й приваблюють багато туристів. Понад 10% території  Великої Британії займають національні парки і так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші за розмірами парки - Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдір, Далем (Шотландія), Еексмур, Дартмур (Уельс) тощо. Великобританія

країна з давньою історією, де збереглася велика кількість історико- архітектурних пам’яток (Лондон, Едінбург, Глазго).

Населення

Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти — кельтські племена, які з'явились на островах більш як 2500 років тому. Англи, сакси і юти — германські племена — переселилися на цю територію в V- VII ст. н. е., пофранцужені норманни — в XI ст.

Чисельність населення. Загальна кількість населення країни на 01.01.2013 р. становить 63,4 млн. осіб. Чисельність населення країни продовжує зростати, переважно за рахунок трудових іммігрантів із країн, що ввійшли до складу ЄС після 2004 р.

Демографічні особливості. Народжуваність на 2013 р. становить 12,26 ‰, смертність - 9,33 ‰, природній приріст відповідно складає - 2,93 ‰. Коефіцієнт дитячої смертності складає 4,5 ‰ (189 місце в світі). Вікова структура населення: до 14 років — 17,3 %, 15-64 років — 65,4%, літні люди -д 17,3%. У кількісному відношенні жінки переважають над чоловіками. Середня тривалість життя чоловіків — 78,2 років, жінок — 82,5 роки.

Міграції. В XVI—XIX і пер. пол. XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. До 1861 р. виїзд за межі країни не реєструвався. Але в 1861—1930 рр. було зафіксовано понад 8 млн. осіб, які переселилися переважно в США і «білі колонії» (домініони) - Канаду, Австралію, Нову Зеландію і Південну Африку. У другій половині XX ст. еміграцію замінило протилежне явище — імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її стали низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають із країн Співдружності островів Вест-Індії, Східної Африки, Пакистану, Індії.  «Кольорова» община нині налічує приблизно 3 млн. осіб, у тому числі 1,5 млн. мусульман.

Національний та релігійний склад. Корінні мешканці країни становлять 92%, з них англійців - 83,6%, шотландців - 8,5%, валлійців - 4,9%, ірландців - 2,9%. Є також мігранти з Індії, Пакистану та Бангладешу (3,6%), Китаю (0,4%), країн Африки (0,8%), темношкірі мігранти з Карибів (1%). За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямків, лише ірландці — католики. Також є представники ісламу, сикхізму, іудаїзму, буддизму тощо. Офіційною церквою в Англії є Англіканська, в Шотландії пресвітеріанська церква. Майже 5 млн. осіб є прихильниками Римо- католицької церкви, 830 тис. осіб - ісламу.

Розміщення населення. Велика Британія є густозаселеною та високоурбанізованою країною. Середня густота населення становить 254 чол./ км². У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чол./ км². Одночасно смуга, що простягнулася від Манчестера до Лондона, належить до найбільш залюднених не лише в Європі, а й в усьому світі. Понад 3/4 населення Англії та Уельсу живе в міських графствах. У Шотландії та Ольстері цей показник дещо менший.

Міський спосіб життя в сільських графствах робить реальний рівень урбанізації одним із найвищих у світі (80%) (табл. 1). У системі міського розселення вирішальна роль належить восьми величезним міським утворенням, які складаються з головного міста і його оточення. Вони дістали назву конурбацій, або метрополітенських графств, їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Населення Великого Лондона становить 7,9 млн. чол., інших міст - від 1,1 до 2,6 млн. чол. Разом у них проживає майже третина населення країни. Характерним для Великої Британії, За винятком палива, країна  небагата на іншу мінеральну сировину. Достовірні запаси залізних руд становлять близько 2,7 млрд. т., зосереджені вони переважно в Східному Мідленді (60% всіх запасів). Найбільші родовища розташовані в районі Сканторпа, в Камберленді та Нортгемптоншир і - родовища Міллом, Егремонт, Бекермет, Корбі, Нортгемптон. На даний час видобуток бідних залізних руд майже припинено через нерентабельність.

За підтвердженими запасами олов'яних руд Велика Британія займає 5-е місце в Західній Європі. Найбільші родовища: Саут-Крофті, Маунт-Уеллінгтон, Джівор. Запаси свинцевих і цинкових руд у країні обмежені. Малі родовища бідних поліметалічних гідротермальних руд (Камберленд, Дербішир, Корнуолл та ін.) практично вичерпані. Родовища руд міді (Корнуолл, Девон) вичерпані, розробляються відвали. У Північному Уельсі є значні Поклади бідних (0,3% ) мідно-порфірових руд. За запасами флюориту Велика Британія займає 5-е місце в Західній Європі. Серед нерудних корисних копалин країна багата на каолін. Найбільші каолінові родовища - Сент-Остелл і Лі-Мур.

Водні ресурси. Велика Британія багата водними ресурсами. Практично по всій території країни, окрім деяких південно-східіних районів, кількість опадів перевищує випаровування, через що розвинута густа мережа повноводних річок. Найбільшими річками є Северн (352 км), Темза (346 км), Тренд, Мерсей тощо. Невисокі вододіли дали змогу з’єднати їх каналами, внаслідок чого утворилася густа мережа водних шляхів. Нині ці канали використовуються з рекреаційною метою. Гори багаті на озера, здебільшого льодовикового і тектоніко-льодовикового походження, найбільші з яких Лох-Ней, Лох-Ломонд і Лох-Нес. Підземні води з давніх часів були основним джерелом води для населення низинної частини Англії. Найбільший підземний басейн (майже 30 тис. км²) розташований під крейдовими вапняками на південному сході Англії.

Лісові ресурси. Рослинність Великої Британії досить бідна, ліси займають лише 9% території країни. Представлені переважно широколистяні ліси (дуб, в’яз, граб, бук, ясен), лише у Шотландії зустрічається хвойні породи (ялина, сосна, модрина).

Рекреаційні ресурси. Численні озера Шотландії дуже мальовничі й приваблюють багато туристів. Понад 10% території  Великої Британії займають національні парки і так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші за розмірами парки - Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдір, Далем (Шотландія), Еексмур, Дартмур (Уельс) тощо. Великобританія

країна з давньою історією, де збереглася велика кількість історико- архітектурних пам’яток (Лондон, Едінбург, Глазго).

Населення

Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти — кельтські племена, які з'явились на островах більш як 2500 років тому. Англи, сакси і юти — германські племена — переселилися на цю територію в V- VII ст. н. е., пофранцужені норманни — в XI ст.

Чисельність населення. Загальна кількість населення країни на 01.01.2013 р. становить 63,4 млн. осіб. Чисельність населення країни продовжує зростати, переважно за рахунок трудових іммігрантів із країн, що ввійшли до складу ЄС після 2004 р.

Демографічні особливості. Народжуваність на 2013 р. становить 12,26 ‰, смертність - 9,33 ‰, природній приріст відповідно складає - 2,93 ‰. Коефіцієнт дитячої смертності складає 4,5 ‰ (189 місце в світі). Вікова структура населення: до 14 років — 17,3 %, 15-64 років — 65,4%, літні люди -д 17,3%. У кількісному відношенні жінки переважають над чоловіками. Середня тривалість життя чоловіків — 78,2 років, жінок — 82,5 роки.

Міграції. В XVI—XIX і пер. пол. XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. До 1861 р. виїзд за межі країни не реєструвався. Але в 1861—1930 рр. було зафіксовано понад 8 млн. осіб, які переселилися переважно в США і «білі колонії» (домініони) - Канаду, Австралію, Нову Зеландію і Південну Африку. У другій половині XX ст. еміграцію замінило протилежне явище — імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її стали низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають із країн Співдружності островів Вест-Індії, Східної Африки, Пакистану, Індії.  «Кольорова» община нині налічує приблизно 3 млн. осіб, у тому числі 1,5 млн. мусульман.

Національний та релігійний склад. Корінні мешканці країни становлять 92%, з них англійців - 83,6%, шотландців - 8,5%, валлійців - 4,9%, ірландців - 2,9%. Є також мігранти з Індії, Пакистану та Бангладешу (3,6%), Китаю (0,4%), країн Африки (0,8%), темношкірі мігранти з Карибів (1%). За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямків, лише ірландці — католики. Також є представники ісламу, сикхізму, іудаїзму, буддизму тощо. Офіційною церквою в Англії є Англіканська, в Шотландії пресвітеріанська церква. Майже 5 млн. осіб є прихильниками Римо- католицької церкви, 830 тис. осіб - ісламу.

Розміщення населення. Велика Британія є густозаселеною та високо-урбанізованою країною. Середня густота населення становить 254 чол./ км². У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чол./ км². Одночасно смуга, що простягнулася від Манчестера до Лондона, належить до найбільш залюднених не лише в Європі, а й в усьому світі. Понад 3/4 населення Англії та Уельсу живе в міських графствах. У Шотландії та Ольстері цей показник дещо менший.

Міський спосіб життя в сільських графствах робить реальний рівень урбанізації одним із найвищих у світі (80%) (табл. 1). У системі міського розселення вирішальна роль належить восьми величезним міським утворенням, які складаються з головного міста і його оточення. Вони дістали назву конурбацій, або метрополітенських графств, їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Населення Великого Лондона становить 7,9 млн. чол., інших міст - від 1,1 до 2,6 млн. чол. Разом у них проживає майже третина населення країни. Характерним для Великої Британії, як і для інших високорозвинених країн, є постійне зменшення населення в офіційних межах великих міст і переміщення його в передмістя чи навіть у сільську місцевість. Чисельність сільського населення становить 20%.

Таблиця 1

Найбільші міста Великої Британії (станом на 2012 р.)

Назва міста	Чисельність населення, тис. осіб
Лондон	7,869,3
Бірмінгем	935,3
Глазго	726,9
Едінбург	616,4
Ліверпуль	530,4
Лідс	484,4
Шеффілд	468,0
Манчестер	448,8
Брістоль	430,8
Кардіфф	399,6

Трудові ресурси. Чисельність зайнятого населення становить майже 32,1 млн. осіб, з яких у сфері послуг працюють 80,4%, у промисловості 18,2%, у сільському господарстві приблизно 1,4%. Безробіття населення в 2012 р. становило 8%.

Загальна характеристика господарського комплексу Великої Британії

Місце Великої Британії у світовому господарстві

Велика Британія за економічними показниками є однією з найрозвинутіших країн Європи і світу. Обсяг ВНП (станом на 2011 р.) становив близько 2,2 трлн. дол., на душу населення цей показник складав майже 38,2 тис. дол. Показник безробіття в країні один із найнижчих у Європі (4,8%). Причинами економічних успіхів Великої Британії є невисокі податки, гнучка макроекономічна політика, високий рівень конкуренції у промисловості, невеликі соціальні витрати уряду тощо. Державний сектор економіки країни виробляє лише 20% ВНП країни. Приватний сектор є основою економіки Великої Британії, він виробляє близько ¾ % ВНП, майже така ж його частка за кількістю зайнятих. Для економіки країни характерний високий рівень монополізації, серед найвідоміших ТНК слід назвати: «British Steel» (виплавка сталі), «British Leyland Motor» (автомобілебудування), «Shell» (нафтопереробка), «Unilever» (харчова промисловість), «Glaxo Wellcome» (фармацевтика), «Rolls-Royce Motor» (машинобудування), «IKI» (хімічна промисловість) тощо.

Промисловість. У промисловості країни виробляється 1/3 ВНП, у ній зайнято майже 30% працездатного населення. За обсягом промислового виробництва Велика Британія посідає 5 місце в світі.

Паливно-енергетичний комплекс. Паливна промисловість представлена видобутком нафти, газу та вугілля. Традиційною та найдавнішою галуззю є вугільна промисловість. Вугілля у Великій Британії розпочали видобувати одними з перших в світі (понад 300 років тому). На початку століття британське вугілля переважало на світовому ринку, зараз же у Великій Британії видобувається щорічно менше 20 млн. т вугілля. Основні райони вуглевидобутку - Кардіфф, Південний Уельс і Центральна Англія (Шеффілд).

У Британському секторі Північного моря відомі 133 родовища нафта з розвіданими запасами 400 млн. т., в останні роки спостерігається вичерпання ресурсів нафти. Видобуток проводиться на 50 родовищах, із яких найбільші Брент та Фортіс. У 2011 р. було видобуто близько 53 млн. т, країна перетворилася на імпортера нафти (до 23 млн. т.), переважно з Норвегії. У країні діє велика кількість сучасних нафтопереробних заводів загальною потужністю близько 6-16 млн. т. Усі вони розміщені переважно в гирлі Темзи, поблизу Саутгемптона, в південному Уельсі, в Тіссайді, Хамберсайді та в Шотландії (Баррі, Біллінгем-Уіптон, Грейнджмут, Ліндсей, Пембрук, Фолі, Шелл-Хейвен тошо). За виробництвом бензину Велика Британія посідає 4 місце в світі (28 млн. т.) Серед нафтових монополій країни, що займають провідні позиції у світі, слід назвати англо-голандську «Royal Dutch Shell», «British Petroleum».

У британській зоні Північного моря знайдено більше 80 газових родовищ із розвіданими запасами більше 0,2 трлн. м³. На сучасному етапі розробляються 37 родовищ, ½ видобутку дають 7 із них, серед яких виділяються Леман-Бенк,

Брент, Моркем, загальний обсяг видобутку становить близько 50 млрд. м³. Зовнішня; торгівля газом незначна, його експорт становить 16,6, а імпорт 53,4 млрд. м³.

Важливим досягненням британської економіки є те, що весь виробничий та споживчий сектор повністю забезпечені електроенергією. Виробництво електроенергії становить 365,3 млрд. кВт/год (2011 p.). 85 % електроенергії виробляється на ТЕС, 12% - АЕС та 2% - ГЕС. Більшість ТЕС працює на вугіллі, проте в останні роки частина з них переходить на нафту. Найбільші ТЕС знаходяться на річці Трент та поблизу Лондона. ГЕС, як правило, невеликі, розміщені переважно в Шотландії. Перший комерційний атомний реактор у країні розпочав роботу в 1956 р. Пік виробництва атомної енергії в країні був досягнутий у 1997 р. На 2011 р. Великобританією експлуатується 19 атомних реакторів, розміщені вони переважно в південній Англії, також у країні працює завод по переробці ядерних відходів у місті Селлафільд. Значну увагу в країні приділяють розвитку нетрадиційної енергетики (виробництво енергії з біомаси

3,8%, вітрова та енергія хвиль - 0,43%, геотермальна та сонячна енергія -

0,4% тощо).

Металургійний комплекс. Розробка залізної руди проводиться в смузі, яка тягнеться від міста Сканторпа в Йоркширі через східний Мідленд до міста Банбері на півдні. Руда тут низької якості, містить 33% металу. Потреба у залізній руді покривається за рахунок імпорту з Канади, Ліберії та Мавританії. Більшу частину сталі виплавляє «British Steel». В 2012 р. було виплавлено 9,8 млн. т. сталі, (табл. 2).

Більшість металургійних центрів розвивалося на базі вугільних басейнів, розміщені вони недалеко один від одного та поблизу морських портів, що полегшує доставку в інші райони країни та ввезення сировини з- за кордону. Збереглися 4 металургійних райони, з яких лише один у центрі країни (Шеффілд — Ротерем: з його спеціалізацією на високоякісній сталі та електросталі), інші розміщені на узбережжі в портах (у Південному Уельсі - Порт-Толбот, Лланверн, в Хамберсайді - Сканторп, у Тіссайді - Редкар). У якості сировини металургія країни все більше використовує металобрухт, тому сучасні сталеплавильні заводи зазвичай прив’язані до основних промислових центрів як джерел сировини та ринків збуту готової продукції.

Таблиця 2

Динаміка виробництва сталі у Великій Британії, тис, т.  

Велика	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2005 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Британія	17,841	17,604	15,155	13,239	9,709	9.481	9,819 І

Британська кольорова металургія - одна з найбільших у Європі. Вона цілком працює на привізній сировині, тому виплавка кольорових металів тяжіє до портових міст. При майже повній відсутності сировинної бази галузь розвивалася завдяки високій потребі в кольорових металах і головним чином представлена виробництвом вторинного металу. З первинних металів випускаються лише алюміній та нікель. Потреби країни в олові, свинцю, алюмінію забезпечуються за рахунок власного виробництва майже повністю; за

міддю та цинком на ½. Експорт кольорових металів за вартістю перевищує експорт сталі та чавуну. Головним районом кольорової металургії є Західний Мідленд, який спеціалізується на виробництві, прокаті та обробці кольорових металів. Інші райони та центри — південний Уельс, Лондон і Тайнсайд. Три найбільших заводи з виплавки алюмінію розміщені в містах Інвенгордон (Шотландія) та Лінмут і Халіхед (Уельс). Вони забезпечують 50% потреби у первинному алюмінію. Дві англійські компанії «Rio Tinto» та «Johnson Matthey» входять до числа 25 світових виробників кольорових металів.

Машинобудування є найбільш розвиненою галуззю британської промисловості, в ній зайнято майже 2/5 зайнятих. На галузь припадає 40% продукції обробної промисловості. Найбільш вагоме місце займає транспортне машинобудування. Велика Британія займає лідируючі позиції в світі як експортер вантажних автомобілів (табл. 3). Головні імпортери — США, Нова Зеландія, ПАР тощо. Декілька потужних компаній випускає майже усі серійні легкові та вантажні автомобілі - «British Leyland Motor», дочірні американські фірми «Ford Моtoг», «Vauxhall». Зберігають позиції лідерів із випуску машин VIP-класу компанія «Rolls-Royce Motor» (під контролем BMW) та «Bentley Motors», що контролюється «Volkswagen AG». У 2012 р. в країні випустили 1,5 млн. автомобілів, з них 1,3 млн. легкових. Першим потужним районом автомобілебудування став Західний Мідленд із центром у Бірмінгемі. Другим районом є південний схід Англії (із центрами в Оксфорді, Лутоні та Дагенемі), де був надлишок робочих рук.

Таблиця З

Динаміка виробництва автомобілів у Великій Британії, тис, од.

Велика Британія	2000 р.	2002 р.	2004 р.	2006 р.	2008 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
	1 813,9	1 823.0	1 856,5	1 648,4	1649,5	1 393,4	1 464.0	1 4M,9

Загальне машинобудування нині поступається іншим підгалузям за темпами росту. Велика Британія відома верстатобудуванням (6 місце в світі за обсягами виробництва) та тракторобуванням (спеціалізується в світі по випуску колісних тракторів).

Авіакосмічна промисловість є однією з найрозвинутіших галузей машинобудування Великої Британії. Домінує в цій галузі державна компанія «British Aerospace». Вона спеціалізується на випуску широкого спектру літаків, вертольотів, космічних апаратів та ракет. Також вертольоти виробляються і фірмою «Westland Aircraft». Майже все виробництво авіадвигунів зосереджено в руках національної компанії «Rolls-Royce Motor», яка має заводи в Дербі, Брістолі, Ковентрі та в Шотландії.

Розвинене в країні і суднобудування. Велика Британія виробляє практично усі види суден, у тому числі військові. Проте внаслідок великої вартості британські судна не є конкурентоспроможними, тому їх виробництво скорочується. Основними центрами суднобудування є Белфаст, Баррой-ін- Фернес, а також Клайсайд,

Динамічно розвивається у Великій Британії електротехнічна промисловість, вона займає друге місце серед галузей обробної промисловості за кількістю зайнятих. Провідними фірмами є «General Electric», «Engle Electric», «Associated Electrical Industries». Достатньо сильні позиції країни на ринку двигунів та електродвигунів. Розвивається виробництво обчислювальної техніки, проте, головні позиції тут займає американський капітал, а в виробництві побутової техніки — японський. Британські фірми традиційно сильні у виробництві радіоелектронного обладнання (радари радіопередавачі) та засобів зв’язку. У приладобудуванні 2/3 вартості продукції припадає на наукові та промислові прилади, особливо на діагностичну та контрольно-вимірювальну апаратуру. Розвинуто також виробництво годинників та фотоапаратів.

Хімічна промисловість. Основними виробниками в галузі є 75 хімічних концернів. Найбільшими з них є «ІКІ», «Beecham group», «Glaxo Wellcome» Саме «ІКІ» є п’ятою компанією в світі за обсягами продажу хімічної продукції. Британська хімічна промисловість охоплює декілька груп товарів: основна хімія - виробництво кислот, лугів, солей; виробництво вибухових речовин добрив, засобів проти шкідників, ліків та парфумерії, лакофарбових товарів тощо.

Важливим продуктом основної хімії Великої Британії є сірчана кислота, на даний час основною сировиною для її виробництва є самородна сірка з США або сірчистий колчедан із Іспанії та Норвегії. Сірчану кислоту складно перевозити, тому заводи з її виробництва зосереджені там, де вона споживається хімічною промисловістю чи кольоровою металургією -  на північному заході та північному сході Англії.

Друга за значенням галузь хімічної промисловості - содова, або точніше -  виробництво лугів та хлору. Основною сировиною для неї є кухонна сіль найбільше родовище якої знаходиться на північному заході Англії. Саме тут розміщений найбільший район содової промисловості, річний обсяг продукції якої становить 2,6 млн. т. Із хімічних добрив у країні виробляють переважно азотні та фосфорні, менше калійні. Для виробництва азотних використовують азот, що отримують із повітря, для фосфорних- довозять фосфати з Марокко, Туніса та Алжира. Виробництво добрив зосереджено в місцях найбільшого споживання, тобто в районах землеробства - у Східній, Південно-східній  та Північно-східній Англії. До провідних компаній з виробництва шин належать «Данлоп холдінгс».

Легка промисловість є одним із найстарших видів виробництва у Великій  Британії. У цій сфері зайнято близько 690 тис. осіб, із яких більше половини - жінки. Основними районами розвитку легкої промисловості є Ланкашир Йоркшир, Ліверпуль, Манчестер. На острові Льюіс зосереджене виробництво вовняних тканин, переважно відомої на весь світ «шотландки». За  виробництвом вовняних тканин Велика Британія входить до числа світових   лідерів. Виробництво трикотажу розвинуте головним чином у Шотландії Мідленді, лляних тканин - у Північній Ірландії. Велика Британія здавна спеціалізується на виробленні шкіри і є світовим експортером шкіряних виробів. Фабрики, що займаються шкіряним виробництвом, розташовані по території усієї країни, однак значна їх частина зосереджена в Ланкаширі, Йоркширі, Мідленді, околицях Лондона. Країна займає одне з провідних місць у світі за виробництвом взуття, щорічно продається більше 200 млн. пар взуття. Швейна промисловість Великої Британії є однією з найпотужніших у Європі, основними центрами є Лондон, Лідс і Манчестер.  

Харчова промисловість. Асортимент виробленої продукції цієї галузі досить різноманітний. У Великій Британії склалося потужне виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів, шоколаду і какао. Більш 2/3 усього хліба виробляється в автоматизованих пекарнях, практично без втручання людини. Велика Британія постачає на експорт близько 30% світового шоколаду. Також країна спеціалізується на виробництві фруктових джемів і готових фруктових начинок для пирогів, що експортуються в різні країни світу. Щорічно країна експортує більше 700 т. свіжоморожених фруктів і близько 120 т. морожених овочів. Серед м'ясних продуктів переважає виробництво шинки і бекону - традиційних англійських продуктів. Широко розповсюджений випуск алкогольної продукції, всесвітньою популярністю користуються шотландський скроні, джин, ель. В харчовій промисловості лідирують такі компанії як «Unilever» (з Голландією) (2 місце за виробництвом чаю та комбікормів, 3-4 за переробкою фруктів, овочів та риби) та «ВАТ Industries» (20% світового ринку цигарок).

Сільське господарство. Велика Британія займає 6 місце серед країн — членів ЄС за обсягом виробництва сільськогосподарської продукції. В середньому на одного працівника виробляється продукції на 25,7 тис. євро. Сільськогосподарські землі країни нараховують 58,3 млн. га, що складає близько 76% території країни. Для Великої Британії характерна наявність великих землевласників — лендлордів, які здають частини своїх земель в оренду фермерам.(хоча частина фермерів уже викупили свої наділи й володіють ними на постійній основі). Сільське господарство країни належить до найбільш механізованих у світі і має високу продуктивність, при мінімумі залучення трудових ресурсів (1,4%). У структурі сільськогосподарського виробництва переважає тваринництво (60%) через наявність потужної кормової бази та обмеженість якісних ґрунтів для землеробства.

Молочне тваринництво відіграє важливу роль у сільському господарстві Великої Британії. Поголів’я ВРХ становить більше 9,7 млн. голів. Слід зазначити, що натуральне молоко знаходить більш широке застосування, ніж кисломолочні продукти. Виключення складає Північна Ірландія, де зосереджене основне виробництво иолочних продуктів. Розведенням молочної худоби займаються переважно на південному заході Англії. У країні є всі умови

для розведення овець. Поголів’я овець складає 22 млн голів. Велика увага приділяється виведенню нових порід, як м’ясних, так і тонкорунних

(Шотландія). Свинарство особливо розвинене в східних районах Англії. До 30% свинини йде на виготовлення бекону, а решта на виробництво м'ясних продуктів. Поголів’я свиней складає 4,3 млн. голів.

Оскільки Велика Британія є морською державою, традиційним промислом вважається рибальство. Частка риби складає до 80% загального улову. Основна маса риби виловлюється у водах Кельтського моря, на заході і півновчі Шотландії, півдні Англії. Основні рибні порти - це Кінгстон-на-Халлі, Грінсбі, Флітвуд, Північний Шилдс, Абердин та ін.

У рослинництві майже 60% ріллі зайнято багаторічними травами, більш 28% - під зерновими культурами (в тому числі 15% - пшеницею, 11% -  ячменем); 12% під технічними культурами (рапсом, цукровим бурякои льоном) та кормовими культурами (включаючи картоплю) (табл. 4). Валові збори пшениці в 2011 р. становили 15,2 млрд т. Основні райони землеробства Схід та Південний Схід Англії. Також у країні багато фруктових садів. У 2011 р. було зібрано 398 тис. т. фруктів

Таблиця 4

Валові збори сільськогосподарських культур у 2011 р., млн. т.

Велика	Пшениця	Фрукти	Овочі	Цукровий буряк	Ріпак	Картопля
Британія	15,257	0,398	2,503	8,400	2,564	5,215

Сільське господарство країни користується значною підтримкою держав та отримує дотації з бюджету ЄС. За такими продуктами як пшениця, ячмінь овес, свинина обсяги виробництва перевищують обсяги споживання, тоді як за картоплею, бараниною, яловичиною, вовною, цукром, яйцями обсяги виробництва нижче їхнього споживання. Через це велику кількість продуктів харчування країна довозить з інших країн. Наприклад, вона імпортує 4/5 вершкового масла, 2/3 цукру, 50% пшениці та бекону, ¼ спожитої яловичини та телятини.

Транспорт. Велика Британія є острівною країною, відповідно усі основні перевезення та торгівля проходять за допомогою морського (86%) вантажообороту та повітряного транспорту. На автомобільний транспорт  припадає 75% внутрішніх перевезень, на залізничний - близько 20%.

У Великій Британії нараховується більше 300 морських портів, щорічний вантажообіг яких перевищує 140 млн. т. Найбільшими портами є: Лондон Ліверпуль, Глазго, Саутгемптон, Гулль, Харідж. Із континентом країна пов’язана тунелем під протокою Ла-Манш, багаточисельними паромами - з Данією, Швецією, Норвегією, Голландією, Францією.

Країна має значну довжину автомобільних доріг (394 тис. км - 16 місце світі), з яких 3,5 тис. км, є швидкісними автобанами. Велика Британія займає одне з перших місць у світі за густотою автомобільних доріг (1580 км на 1000 км²). Автомобільний транспорт відіграє найбільшу роль у внутрішніх вантажних перевезеннях. Швидкісні автомагістралі, що простягнулися з півня на південь, пов'язують різні частини країни.

Із кожним роком у країні скорочується мережа залізничних доріг, станом на 2011 р. їхня загальна довжина складала 16,4 тис. км, близько 5 тис. із них електрифіковані. Найдовшою є електрифікована магістраль Лондон — Единбург, якою потяги рухаються зі швидкістю 160 км/год. Важливими залізничними вузлами є Лондон, Ковентрі, Глазго, Карлайл, Манчестер, Лідс, Шеффілд тощо. Також знижується значення річкового транспорту. Основні судноплавні ріки - Темза, Северн, Дувр, Трент.

Швидко розвивається авіаційний транспорт. Провідною авіаційною компанією є «Брітіш Еруейз», У країні нараховується близько 50 міжнародних аеропортів, із яких найбільшими є Хітроу та Гетвік. Мережа газопроводів і нафтопроводів прокладена переважно на дні Північного моря, загальна їх довжина складає 19,6 тис. км (2010 p.).

Зовнішньоекономічні зв’язки. Велика Британія займає важливе місце у світовій економіці. За підсумками 2012 р. країна мала негативний торговий баланс. Експорт становив 474,6 млрд. дол. (аерокосмічне обладнання, хімікати, ліки, автомобілі, зброя, наукове та медичне обладнання тощо). Основними партнерами країни по експорту є ФРН (11,5%), США (10,6%), Нідерланди (8,9%), Франція, Ірландія та Бельгія. В імпорті країни (642,6 млрд. дол.) представлені бавовна, сірка, вовна, залізна руда, тютюн, продовольчі товари та ін. Основними торговими партнерами по імпорту є ФРН (12,5%), Китай (8,1%), Нідерланди (7,3%.), США, Франція та Бельгія.

Помітну роль відіграє Велика Британія і на світовому фінансовому ринку. В країні діє більше 200 комерційних банків, серед них найбільші активи мають Royal Bank of Scotland, Berkley Bank, Lloyd's. Тут розміщені важливі товарні та фондові біржі, країна є членом багатьох фінансових організацій: МВФ, МБРР, Світового банк), Європейського інвестиційного банку, Паризького та Лондонського клубів-кредиторів. Обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2013 р. становив 1,3 трлн. дол., за цим показником Велика Британія займає третє місце в світі.

Однією з форм зовнішньоекономічної діяльності Великої Британії є туризм, щороку країну відвідують близько 20 млн. туристів (5 місце в світі), 14% із них є футбольними вболівальниками. Щорічно до бюджету країни туризм приносить 3,5 млрд. дол. прибутку.

Цікаві факти

1.     До XIX ст. не було ніякого поділу на часові пояси, скрізь визначали час за Сонцем. Необхідності в часових зонах не було, тому що не було швидкісного транспорту. Уніфікацію зумовив розвиток залізниць в Англії, тому що із-за розбіжностей часу в кожному місті було дуже важко скласти нормальний розклад. Саме залізничні компанії домоглися того, щоб на всій території країни був один часовий пояс за Гринвічем. А потім поступово система часових поясів почала поширюватися по світу.

2.     Спікер, що відкриває засідання англійського парламенту, як відомо, досі за традицією сидить на мішку з вовною. Цей звичай родом із середньовіччя, коли Англія була головним експортером вовни і вовняних виробів до Європи і вважалася провідним виробником як за якістю, так і за кількістю матеріалу. Символізуючи національне надбання країни, Лорд-канцлер сидів і сидить на мішку, набитому шерстю. Єдина зміна традиції - мішок набивають вовною не тільки виробництва Великобританії, але й інших країн Співдружності, що символізує єдність цих країн.

3.     Знамениті шапки гвардійців зроблені з хутра північноамериканського ведмедя-грізлі. В офіцерів шапки більш високі і більш блискучі. Справа а тому, що їх роблять із хутра самця, а шапки рядових і унтер-офіцерів - із хутра самки грізлі (він не настільки ефектно виглядає). Така шапка важить близько трьох кілограмів.

4.     Знаменитий англійський лабіринт Longleat Hedge Maze складається з 16000 дерев англійського тису і є найдовшим у світі. Його сформував у 197S році дизайнер Грег Брайт (Greg Bright), площа лабіринту складає 0.6 га (60 соток), довжина всіх ходів – 2,7 кілометра На відміну від більшості подібних споруд, цей лабіринт тривимірний, тому що всередині нього знаходяться шість дерев'яних містків, із яких можна побачити і оцінити маршрут. У центрі лабіринту знаходиться оглядова вежа, яка є кінцевою його точкою, звідки можна ще раз розглянути в подробицях увесь комплекс.

             

Запитання для контролю

1.       Визначте основні риси суспільно-географічного положення Великобританії.

2.      Дайте господарську оцінку природних умов та ресурсів Великобританії.

3.      Проаналізуйте сучасну демографічну політику Великобританії, визначте проблеми іноземних мігрантів.

4.      Охарактеризуйте особливості деформування господарства Великобританії, його розвиток після другої світової війни, вплив НТР та європейської інтеграції.

5.  Назвіть прогресуючі райони нових галузей на сході та південному сході Англії та основні причини їх виникнення.

Тести

1.      До території Великої Британії входять острови: а) Рюген; б) Мен; в) Гельголанд; г) Нормандські.

2.      Основною адміністративною одиницею Великої Британії є: а) область; б) графство; в) гемайнде; г) департамент.

3.      Найвища точка країни — г. Бен-Невіс знаходиться в: а) Грампіанських горах; б) Пенінських горах; в) Південно-Шотландському нагір’ї.

4.      Встановіть співвідношення:

Мінеральний ресурс

а)         нафта

б)         природній газ

в)         залізна руда

г)         кам’яне вугілля

д)         каолін

5.      Ліси займають ... % території країни: а) 27; 6)9; в) 33; г) 12.

     6.  Знайдіть вірне твердження: за конфесійною приналежністю: а) ірландці є англіканцями; б) шотландці є пресвітеріанами; в)    англійці є католиками.

     7.  Перерахуйте міста, що входять до складу Англійського мегалополіса.

     8. Які ТНК працюють в галузі машинбудування? a) «British Steel»; б) «Rolls-Royse»; в) «ІКІ»; г) «British Leyland».

    9.  Чи є Велика Британія імпортером газу та нафти? а) так; б) ні.

   10. Найбільша частка електроенергії в країні виробляється на: а) ТЕС; б)ГЕС; в)АЕС.

   11.Яка компанія Великої Британії приймає участь у міжнародному концер «Airbus»?

a) «Glaxo Wellcome»; б) «Rolls-Royse»; в) «British Aerospace».

12. Назвіть головні експортні продукти харчової промисловості країни: а) шоколад; б) сир та молочні продукти; в) морожені овочі та фрукти;

г)         бісквіти; д) бекон та шинка.

13. Чи виготовляється відома тканина «шотландка» на о. Льюіс? а) так; б) ні.

14.  Найбільшою хімічною компанією країни за обсягом виробленої продукції« a) «Glaxo Wellcome»; б) «ІКІ»; в) «Beecham group».

15. Провідною галуззю тваринництва країни є: а) вівчарство; б) розведення великої рогатої худоби; в) свинарство.

16. Основним районом землеробства країни є:

а)         Північна Англія; б) Шотландія; в) Південно-Східна Англія.

17. Встановіть співвідношення між паромними переправами:

Велика Британія        -  Інші країни

а)         Дувр                                      1. Остенде;

б)         Ньюкасл                                 2. Кале,

в)         Пул                                        3. Гетеборг;

г)         Рамсгейт                                4. Шербур.

18.  Найбільшим аеропортом країни є; а)Хітроу; б) Орлі; в)Гетвік; г) Шопена.

19.  У 2012 р. Велика Британія мала негативний торговий баланс: а) так; б) ні.

20.  Виплавка етапі в країні становить:

а) 22 млн. т.,' б) 9,8 млн. т.; в)18 млн. т